Голова громади, мер Тростянця Юрій Бова говорить, що “успішна країна – це сума успішних міст; там, де живуть успішні люди. А успішне місто – це місто, де комфортно жити, комфортно працювати і комфортно відпочивати“. Універсальна формула, яка працює в усьому світі.
У жовтні 2017 року у Тростянецькій об’єднаній громаді на Сумщині відбулися перші вибори.
Три ради – Тростянецька міська та Зарічненська і Кам’янецька сільські, – об’єдналися у міську громаду, де сьогодні проживають понад 20 000 людей.
Голова громади переконаний, що децентралізація – головна можливість збереження та розвитку сіл.
Згідно з перспективним планом до громади мають приєднатися ще 12 сільських рад, навіть одна Солдатська – із сусіднього Велико-Писарівського району.
Протягом липня-серпня 2020 року буде відзнята серія із 12 авторських програм “Час на реформи”, в яких я спробую відверто поговорити про досягнення і виклики в реалізації реформи децентралізації в одній конкретно взятій громаді Сумської області – Тростянецькій міській ОТГ.
В реформі децентралізації проявилася дуже цікава тема. Сучасне політичне лідерство – це натхнення. Це здатність надихати інших.
Повторювати як мантру реальність проекту і конкретність результатів не потрібно. Не потрібно себе переконувати. Люди відчують чого вартий твій проект.
Просто be passionate about what you do.
#1
Нові райони в Сумській області та життя об’єднаних територіальних громад
Телеканал TVT [м. Тростянець].
Авторська програма “Час на реформи”.
У програмі #2 говоримо ЧОМУ Сумська ОДА вирішила моделювати нові райони/округи у Сумській області не за урядовою методикою, а за бажаннями депутатів-мажоритарників від Охтирки і Ромен? ЯКОЮ повинна бути справжня спроможність об’єднаних територілаьних громад у Сумській області? ЯКОЮ буде нова модель влади на рівні громада-район-область, і як буде здійснюватися розподіл повноважень між цими рівнями?
– Складно? – Так!
Але нам всім з цим жити після місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
Серія діалогів, в яких я спробую відверто поговорити про досягнення і виклики в реалізації реформи децентралізації в одній конкретно взятій громаді Сумської області – Тростянецькій міській ОТГ
#2
Як у Тростянецькій міській ОТГ працюють із земельним ресурсом?
Сьогодні буде історія про те, як у Сумській області громада може ефективно управляти земельним ресурсом за межами населених пунктів.
Історія про те, як команада мера Тростянця Yuriy Bova за два роки показала як можна наповнювати міський бюджет ресурсами, які перед цим ніхто не бачив і не хотів займатися. Якщо не красти і ставити собі за мету ефективне просторове планування, нове будівництво та інвестиції в інфраструктуру об’єднаної громади – можна багато чого досягнути.
#3
Тізер наступної програми “Час на реформи” #4 на каналі TVT у Тростянецькій міській ОТГ.
Електронна ID-картка жителя громади, цифровий локальний паспорт, який дає масу привілеїв і запобігає корупції. Гарний зразок реформи децентралізації і реформи місцевого самоврядування у Сумській області. І, на жаль, єдиний…
Як зробити комфортними пасажирські перевезення у Тростянецькій об’єднаній територіальній громаді?
У програмі #4 говоримо про стратегію міста Тростянця в забезпеченні комфортної мобільності для своїх жителів, щоб в будь-який момент кожен житель зміг без проблем приїхати в центр міста із найвіддаленішого села і спокійно повернутися додому.
Після приєднання до міста Тростянця двох сільських рад – Кам’янської (940 чол.) і Зарічнянської (230 чол) міської владою у 2018 році був розроблений графік пасажирських перевезень із цими селами на основі нової Транспортної схеми пасажирських перевезень. А також запущена в обіг “Картка мешканця Тростянецької міської ОТГ”.
На сьогодні жителі користуються трьома видами картки: звичайна, пільгова та шкільна. Пільгова передбачає послуги із перевезення автомобільним та приміським залізничним сполученням чорнобильців, інвалідів, ветеранів АТО, всі хто має право на пільгове перевезення.
Таких карток випущено близько 2 000. Цим спільно займаються відділ інформаційно-технічного забезпечення й загальний відділ Тростянецької міської ради. За цією ж карткою ряд аптек надає знижку до 50% на ліки; вона підв’язана до бази даних міської бібліотеки; за нею можна заходити на міські фестивалі, та ін.
Всього такими картами на сьогодні користується 3 951 житель Тростянецької громади. В навчальному році 2020-2021 рр. мерія планує підключити до бази даних 2 252 карт для всіх школярів нової укрупненої громади, які зможуть користуватися правом на безкоштовний проїзд в межах громади.
Програма “Час на реформи” – це серія діалогів, в яких я відверто розповідаю про досягнення і виклики в реалізації реформи децентралізації в одній конкретно взятій громаді Сумської області – Тростянецькій міській ОТГ.
#4
Комунікація з людьми – це основа місцевої демократії
У програмі #5 говоримо про досвід комунікації влади Тростянецької міської ОТГ з жителями громади при вирішення найрізноманітніших проблем, в тому числі прийнятті рішень стратегічного характеру, розподілу міського бюджету, розбудови інфраструктури, ремонту і реконструкції КНП “Тростянецька міська лікарня” та ін.
У громаді створена ефективно діюча система вуличних і квартальних комітетів. Обрано 220 старших квартальних. Їхня функція – комунікація з мером і міськими службами, вони навіть на актах виконаних робіт ставлять свій підпис.
Місто розділено на 7 кварталів, на які в бюджеті щорічно передбачено 140 тис. грн. на вирішення оперативних проблем – ремонт колодязів, грейдування доріг, вирівнювання бордюрного каменю. По суті – це громадський бюджет.
У Тростянці активно працює додаток “Відкрите місто”, за допомогою якого мешканці можуть вказати на карті місце, де виникла проблема (згоріла лампочка, впало дерево, відкритий люк абощо), а комунальники мають вирішити її протягом трьох днів. Голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова каже, що статус будь-якої несправності можна бачити в онлайн-режимі.
Щороку поступає близько 300 заявок. Є такі приклади, коли одна людина, яка за рік подала 20-30 заявок. От вона ходить по місту і бачить, що там бордюр похилився, і пише нам. У неї це викликає відчуття виконаного обов’язку. А хтось повз той бордюр пройде 20 разів і навіть не покаже його на карті. Це залежить від виховання людини, від розуміння, що твоє місто – це твій дім.
Система “Відкрите місто” створена як платформа для всієї України. Громада платить 35 тисяч гривень на рік в Асоціацію відкритих міст, яка підтримує різні електронні сервіси. Голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова говорить, що окрім цієї платформи громада має багато цифрових сервісів: онлайн-трансляція сесій міської ради, електронний документообіг тощо.
Програма “Час на реформи” – це серія діалогів, в яких я відверто розповідаю про досягнення і виклики в реалізації реформи децентралізації в одній конкретно взятій громаді Сумської області – Тростянецькій міській ОТГ.
#5
Як збільшити бюджет громади з 4 до 200 млн. грн? Рецепт від Тростянецької ОТГ
В черговій програмі “Час на реформи” на телеканалі TVT у Тростянці я показую досвід об’єднаної громади на Сумщині як ефективно наповнювати міську скарбницю і визначати пріоритети для фінансування.
Тростянець пройшов шлях від 4 млн. грн у бюджеті міста в 2005 році до 200 млн. грн у 2020 році.
А в 2021 році, коли Тростянецька міська громада розшириться і приєднає до себе ще 12 сільських рад, орієнтовний бюджет може скласти понад 320 млн. грн. Як це їм вдається, дивіться в наступній програмі “Час на реформи”.
#6
Сучасна лікарня європейського рівня – пріоритет для Тростянецької ОТГ
З Вікторією Мілютіною, директоркою Північно-східного Департаменту Національної служби здоров’я України [м.Харків] поговорили про один з найуспішніших прикладів перетворення колишньої “вбитої” ЦРЛ на одну з найкомфортніших лікарень у Сумській області – КНП “Тростянецька міська лікарня”.
З 2018 року Тростянецька ОТГ першою у Сумській області, і однією з небагатьох в Україні на сьогодні, пішла на експеримент і забрала собі у власність Тростянецьку центральну районну лікарню, яка обслуговувала майже 40 тисяч пацієнтів.
Міська влада вирішила відразу розглядати лікарню як один з елементів конкурентоспроможності громади в довгостроковій перспективі. Бо коли лікарні немає, їхати в інше місто – це вже незручність. І для своїх жителів, і для інвесторів. Міський голова Юрій Бова поставив собі за мету зробити одну з найкращих лікарень в Україні, з сучасною діагностикою й швидким обслуговування.
На 2020 рік бюджет КНП орієнтовно складе близько 43 млн грн. Якби місто не оптимізувало витрати лікарні, видатки на неї сягнули б понад 60 млн грн, і цей тягар ліг би переважно на місцевий бюджет. Особливою гордістю міста є повністю відремонтоване пологове відділення, яке було зроблено у чіткій відповідності з усіма стандартами, які вимагало НСЗУ. Міська влада розраховує, що відтепер буде близько 300 породіль за підсумками 2020 року, рівно удвічі більше, ніж було до ремонту.
#7
Місцеві вибори 2020: нова система, нова територіальна основа
Про місцеві вибори 2020, які відбудуться за новою системою та на новій територіальній основі говорив у восьмій програмі “Час на реформи” на телеканалі TVT у Тростянецькій ОТГ Сумської області.
Першою відмінністю цих місцевих виборів від попередніх буде те, що кількість місцевих рад значно зменшиться. Зокрема, через об’єднання територіальних громад і скорочення районів до 136. У Сумській області вибори відбуватимуться до 5 районних рад і 51 рад в ОТГ.
Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування ОТГ. Зменшиться кількість депутатів райрад, оскільки Рада проголосувала за нове районування областей в Україні.
Другою відмінністю є запровадження пропорційної системи. У містах і громадах із більш як 10 тисячами виборців кандидати висуватимуться лише від партій. Голосувати доведеться за партію, а також за конкретного кандидата у ній, вписуючи його номер у трафарет поруч із назвою партії.
Обов’язкова ґендерна квота. Від кожної партії буде мінімум 5 кандидатів. При цьому запроваджується ґендерна квота: двоє з п’яти кандидатів повинні бути іншої статі.
У кожній п’ятірці кандидатів від партії має бути щонайменше 2 представники іншої статі.
Раніше гендерна квота обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.
Варто зауважити, що оновлений виборчий кодекс дозволяє паралельне балотування до різних рад. Водночас закон забороняє прихований підкуп виборців під час агітації.
Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради.
А от кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
#8
Як створили належний ЦНАП у Тростянецькій громаді Сумської області?
Для забезпечення якісного обслуговування у Тростянецькому ЦНАПі створена дружня атмосфера та доступні послуги для різних категорій громадян.
ЦНАП може і повинен відігравати важливу роль у житті кожної громади в Україні. Він повинен стати невід’ємною частиною публічних заходів, що відбуваються у суспільному житті громади.
На базі ЦНАП можуть проводитися:
- робочі зустрічі органів місцевого самоврядування та органів влади різних рівнів
- обмін досвідом з надання адміністративних послуг між ЦНАПами
- візити школярів з метою ознайомлення не тільки з роботою установи, але й загалом життям громади, що дозволить сформувати у молоді бажання залишитись жити в місті, селищі, селі та не виїжджати у інші населенні пункти.
Ефективною є співпраця з навчальними закладами та робота, зокрема, з підлітками, які досягли 14 річного віку, з метою їх ознайомлення з процедурою отримання своєї першої ID картки [паспорту].
Також в приміщенні ЦНАП можна створити коворкінговий центр, який дозволить його відвідувачам не просто бути в центрі подій, але і мати прямий доступ до необхідної інформації, безпосередньо звернутись за консультацією до фахівців.
Позитивний ефект мають і нестандарті заходи популяризації ЦНАП. Такими заходами можуть бути і як проведення різноманітних флешмобів [присвячених державним святам або регіональним подіям], так і проведення заходів культурного характеру [наприклад, виставки малюнків, виробів тощо].
#9
Як створити шкільний простір, що мотивуватиме учнів навчатися?
З Ірина Бондаренко, директором освітнього закладу I-III ст. #5 у Тростянецькій громаді, говорили про реформу шкільної освіти і перетворення в шкільному просторі, які здійснюються на сьогодні у громаді. Багато в чому передовий і унікальний досвід, на який більшість громад навіть не наважується.
Зокрема, мерія міста першою (і мабуть єдиною) в Сумській області заборонила будь-які побори з батьків і дітей на потреби в школі. Це категорично зупинено раз і назавжди.
Громада першою в області експрементально використовує електронний щоденник “Моя школа” (https://nevda.eu/uk/my-school/) від литовської компанії Nevda.
Учень може у власному смартфоні побачити свій розклад, домашнє завдання, оцінки по кожному предмету, позицію в рейтингу успішності серед однокласників та по школі. Забезпечується контроль відвідуваності та навіть є можливість створити опитування й ініціювати проведення додаткових занять з танців, спортивних гуртків щодо.
Добре продумана система дозволить вчителю автоматично формувати звіти, необхідні для щоденної роботи, переглядати статистику успішності учнів, контролювати свій розклад занять, заповнювати журнал в онлайн-режимі тощо.
Батьки ж зможуть отримувати сповіщення, якщо дитина не прийшла до школи, переглянути оцінки, поспілкуватися з педагогами.
#10
Проектний офіс як драйвер реалізації амбітних ідей у Тростянецькій ОТГ
Людмила Силка і Yeuhenii Skorokhodov працюють у Проектному офісі Тростянецької міської ради і відповідають за залучення коштів міжнародної технічної допомоги, розробку проектів на конкурс ДФРР, інших джерел.
Реальний майстер-клас з крутими результатами, зокрема реалізації проектів на суму у кілька десятків мільйонів гривень за 2018-2020 рр.
#11
Інтерв’ю з Тростянецьким міським головою Юрієм Бовою про те, як зробити успішні реформи в одній взятій громаді на Сумщині і досягнути успіху
Про те, як зробити велику міську ОТГ, коли на тебе здійснюється величезний тиск з боку тіньових структур. Про те, як у міста сьогодні з’явилася амбіція стати найбільш сучасною і комфортною громадою у Сумській області. І як при цьому фізично вижити за ці роки, коли тебе реально хотіли позбавити життя і здоров’я. Ось так в Україні сьогодні створюється місцеве самоврядування.
І це інтерв’ю як краш-тест для для всіх голів громад в Україні і самої ідеї робити справжні реформи на муніципальному рівні в країні.
Якщо після перегляду у Вас з’явиться спортивна злість зробити свої громади кращими і в чомусь скопіювати досвід Тростянця, битися за реформи і не опускати руки – Ви пройшли краш-тест. Далі – “польові випробування”.
#12 (перша частина)
У другій частині інтерв’ю Юрій Бова розповів про плани масштабування фестивалів, які вже давно проводяться у Тростянці, про плани розвитку індустріального парку “Тростянець”, про відновлення молочних ферм і інших супровідних виробників навколо фабрики Mondelēz International в Україні, про відкриття технічного ліцею і відкриття класу для всіх видів зварювальних робіт, які є тільки у світі на сьогоднішній день, порівняли бюджети і об’єми ремонтів лікарень у Сумах і Тростянці за останні роки, – і це не на користь мера Лисенка, про політичне рішення раз і назавжди заборонити керівникам шкіл збирати пожертви від батьків, про правила для громади жити без корупції.
#12 (друга частина)
Post scriptum
Тростянецька громада на Сумщині йде на рекорд
15 вересня 2020 року Тростянецька міська ОТГ продемонструвала ще один успішний приклад ефективного менеджменту в умовах реформи децентралізації.
Після об’єднання до міста ряду сільських територій, мерія вирішила виставити на аукціон право оренди земельної ділянки близько 100 га під розведення баранів. На землях не с/г призначення, які десятиліттями нікому не були потрібні.
І встановили рекорд. Підняли ціну на продаж права оренди до 74% від нормативної грошової оцінки. Планували в рік отримувати у міський бюджет максимум 100 тис. грн., а отримуватимуть 250 тис.грн. Вони самі в шоці. Ось так виходить, коли не крадеш, а думаєш про наповнення бюджету
Ще один аргумент до переваг реформи децентралізації, і приклад успішного планування розвитку громади.